Діти в ГУТАБі ( рос. - ГУЛАГе).
У радянський час про дітей ГУТАБу за зрозумілих причин, говорити і писати було не прийнято. Шкільні підручники інші книги оповідали все більше про дідуся Леніна на дитячих святах, про зворушливу турботу, з якою вітчизняні чекісти і особисто Фелікс Едмундович шанували безпритульних, про діяльність Макаренка.
Гасло «Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство!» замінили іншим - «Все найкраще - дітям!», але ситуація не змінилася.
Зараз, звичайно, все інакше: і з інформацією ситуація, і зі ставленням держави до дітей. Проблеми не замовчуються, робляться спроби якось їх вирішувати.
Тим більше неприйнятний досвід сталінської боротьби із безпритульними - репресивними методами. Проте знати про те, що відбувалося в 1930-е рр. з дітьми, що опинилися на вулиці або позбулися батьків (найчастіше з вини держави), звичайно ж, необхідно.
У радянський час про дітей ГУТАБу за зрозумілих причин, говорити і писати було не прийнято. Шкільні підручники інші книги оповідали все більше про дідуся Леніна на дитячих святах, про зворушливу турботу, з якою вітчизняні чекісти і особисто Фелікс Едмундович шанували безпритульних, про діяльність Макаренка.
Гасло «Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство!» замінили іншим - «Все найкраще - дітям!», але ситуація не змінилася.
Зараз, звичайно, все інакше: і з інформацією ситуація, і зі ставленням держави до дітей. Проблеми не замовчуються, робляться спроби якось їх вирішувати.
Тим більше неприйнятний досвід сталінської боротьби із безпритульними - репресивними методами. Проте знати про те, що відбувалося в 1930-е рр. з дітьми, що опинилися на вулиці або позбулися батьків (найчастіше з вини держави), звичайно ж, необхідно.
Дуже цинним джерелом з цього питання виявилися щоденникові записи колишньої ув'язненої ГУТАБу Єфросинії Керсновської. Ось деякі з цих сторінок:
Комментариев нет:
Отправить комментарий